Як і очікувалося, гра розпочалася без розвідки, адже команди, після п'яти очних зустрічей у сезоні, чудово знали одна одну. Вже на першій хвилині вони встигли обмінятися атаками, але в обох випадках до удару по воротам справа не дійшла. Перший удар по воротам стався наприкінці стартової хвилини - Бондар коронним дальнім ударом перевірив реакцію Ципуна.
Але на превеликий жаль для рівненських вболівальників, після цього на певний час ініціативою заволоділи гості. Ярий, Цвєлих, Сімка тримали в постійній бойовій готовності Дєнюжкіна. Не змінилася картина гри і з виходом на майданчик других четвірок. Тут вже Леандріньо почав наводити свій "приціл" на ворота МФК "Кардинал-Рівне". Черговий дальній постріл Бондара був лише епізодом. Двічі поспіль Цвєлих і Павлюк наносили удари по воротам господарів, але… протягом перших десяти хвилин вболівальники так і не стали свідками футбольного дива.
У другій половині тайму гра більш-менш вирівнялася і вже господарі почали задавати клопотів голкіперу гостей Ципуну. Сондак і двічі Маринюк добряче приклалися до м'яча. І все ж першими рахунок відкрили гості. На 16-й хвилині Леандріньо, наче справжній слаломіст, мов ніж крізь масло, пронизав по центру оборону господарів і пробив повз Дєнюжкіна, який вийшов на зустріч бразильцю, щоб зменшити кут обстрілу.
Після пропущеного голу рівняни посилили натиск. Проте ні Танському, ні Маринюку результативно завершити атаку не вдалося. Щоб заспокоїти своїх футболістів і внести певні корективи в гру, Сергій Гупаленко за 2,40 до перерви бере тайм-аут. Проте цей крок наставника гостей не змінює ситуації, заключні хвилини господарі проводять агресивніше і винагородою за активність стає гол у виконанні Маринюка, який, зігравши у стіночку з Піддубним, залишив із "носом" Кіндратіва і Ципуна. До завершення тайму рівняни встигли взяти тайм-аут, а за кілька секунд до свистка на перерву Маринюк пробив над поперечиною. Отже перший тайм не виявив переможця, і саме цікаве очікувало вболівальників після відпочинку. Адже рахунок - 1:1 - не дозволяв розслабитися жодній із команд.
На відміну від стартових хвилин першого тайму, другий розпочався з позиційної боротьби в центрі майданчика за ініціативу. А на 24-й хвилині помилка Ципуна, призвела до другого голу в ворота івано-франківців. Судді за друге торкання голкіпером м'яча призначили вільний удар, який взявся виконувати Піддубний. Передача з центру на ліву стійку на Маринюка, і Мар'ян вперше в матчі виводить свою команду вперед. Ось тут, здавалося б, рівнянам і закріпити перевагу, і бажана перемога та вихід до "Фіналу чотирьох" стане не примарою, а реальністю. Окрім того, забитий гол вселив надії в серця місцевих вболівальників. Але, не так сталося, як гадалося.
Пройшло трошки більше хвилини, і Сімка відновив рівновагу, своєчасно відгукнувшись на дальню передачу зі своєї половини майданчика. Після пропущеного гола замість Дєнюжкіна в воротах став Пітуля, але як показали подальші події, це виявилося хибним кроком. Молодий голкіпер рівнян так і не встиг вдало ввійти в гру і, пропустивши протягом хвилини два поспіль м'ячі, поступився місцем на майданчику Танському, який вийшов у ролі п'ятого польового гравця. А щодо 3-го і 4-го голів у ворота рівнян, то перший із них був забитий Ярим у порожні ворота, коли голкіпер необачно кинувся на перехоплення м'яча в центр майданчика, а другий - після потужного пострілу Леандріньо зліва під поперечину, що намагався парирувати Пітуля, але м'яч від його рук все-таки опинився у воротах - 2:4.
Як виявилося пізніше, три пропущені м'ячі протягом двох хвилин і вирішили долю матчу. "Кардинал-Рівне" взяв тайм-аут, після якого рівняни пішли ва-банк, і почали за нагоди використовувати Танського в ролі п'ятого, а місце в воротах знову зайняв Дєнюжкін. Але і цей крок рівненського наставника не додав дивідендів господарям, а лише перетворив гру на сумбур. Господарі подовгу контролювали м'яч, а гості намагалися перехопити передачу і одразу пробити по порожнім воротам. Удари рівнян Піддубного, Танського, Бондара, Паршикова не приносять успіху. Але врешті-решт на 32-й хвилині Паршикову вдається віднайти шпарину в воротах суперника - 3:4.
Однак для виходу у "Фінал чотирьох" рівнянам необхідно було забивати ще 5 м'ячів, а до закінчення гри було трохи більше восьми хвилин. Реально чи ні? Враховуючи результативність ігор в Екстра-лізі - малореально. Але м'яч круглий і всяке трапляється, тим більш, що матчі регулярного чемпіонату різняться від кубкових. Забігаючи наперед, зазначу, що 5 забитих м'ячів вболівальники таки побачили, але на жаль для рівненської торсиди лише два з них опинилися у воротах гостей.
Двічі поспіль протягом 33-ї хвилини Леандріньо перехоплює м'яч на своїй половині і першого разу майже з центральної лінії з лівого флангу влучає в порожні ворота, а згодом - взагалі з середини свого майданчика. 3:6 - і надії рівнян навіть на звичайну перемогу, хоча б із мінімальною перевагою, стають примарними. І хоча господарі посилили натиск, один за одним Ципун парирує удари Маринюка, Паршикова, Бондара, не влучають у ворота Піддубний і Маринюк, але вирвати перемогу так і не спромоглися. Хоча затяжне бомбардування воріт "Урагану" таки завершилося точним ударом метрів з десяти Піддубного - 4:6.
Але це не вибило "ураганівців" з колії, і черговий їхній контрвипад завершився потужним ударом Павлюка з лінії воротарського - точнісінько в ближню ліву дев'ятку. Знову перевага івано-франківців вимірюється трьома м'ячами, а до завершення гри залишається трохи більше п'яти хвилин. Заключні хвилини пройшли за ігрової переваги господарів, яку вдалося втілити в гол Паршикова. Піддубний справа прострілив на дальню стійку і Андрій замкнув передачу партнера. А завершилася гра ударом Аветісяна, який парирував Дєнюжкін.
Загалом гра вийшла бойовою, щедрою на голи, але так і не підтвердила амбіцій головного тренера рівнян Сергія Піддубного, адже поразка 5:7 - це звичайно не результат, який дозволяє пройти до наступного етапу. У цьому матчі, не дивлячись на відсутність двох легіонерів-бразильців Сержао і Карліньоса, "ураганівці" виглядали переконливіше, ніж в першому домашньому поєдинку, а ось рівняни навпаки, так і не показали гри, яка б підтвердила їхні зазіхання на участь у "Фіналі чотирьох".
Можливо, надмірна впевненість "кардиналівців" зіграла з ними злий жарт, чи навпаки - палке бажання "Урагану" не залишити власних уболівальників у ролі статистів під час "Фіналу чотирьох". Як би там не було, але здобувши дві перемоги в чвертьфінальних матчах, як вдома, так і в гостях, залишившись єдиною командою Екстра-ліги, з якою "Кардинал-Рівне" так і не зміг протягом сезону зіграти бодай внічию, "Ураган" залишив за собою право поборотися за Кубок України. А чому б і не здобути почесний трофей? Хоча це вже буде інша історія, і писатимуть її зовсім інші люди.